Писанка як культурна спадщина

21 Березня 2025

Великдень в Україні — свято неймовірного єднання родин, традицій, обрядів, релігій та церков. Енергетика цього періоду настільки потужна, що здається, саме в цей час кожен елемент набуває особливого сенсу та повертає народ до початків, на яких базуються прості істини людського буття. Прекрасним символом розквіту, відродження, нового етапу розвитку та весняного пробудження слугує писанка.

Що таке писанка?

Писанка — це не просто фарбоване яйце. Воно має сакральний зміст у великодніх святах, тому наділене особливим символізмом та сенсами.

Українські писанки — це по правді одні з найдавніших форм та проявів народного мистецтва. В них сплітаються символи вічного життя, нового початку, пробудження, весняної радості та родинного тепла. Це сонцезнак та «чортогон», що протистоїть злу. Це особливий оберіг родини та сімейного гнізда, що наділяє простір «силою захисту» від злих очей, слів та нарікань. Саме слово «писанка» походить від «писати», що означає розфарбовувати, малювати, наносити орнамент.

В умовах сучасності писанки не втрачають своєї глобальної символічної ролі у великодніх обрядах. Навпаки, історія писанки кожного століття еволюціонує, «обростаючи» історичними надбаннями, що веде писанки України до нового статусу — нематеріальної культурної спадщини. Разюча трансформація, на перший погляд, звичайного великоднього яйця?

Історії про походження писанки

Історія писанки як особливого явища починається від часів язичницького культу, де вона слугувала своєрідним реквізитом для виконання обрядів та ритуалів. Початково писанки — це були керамічні або ж дерев’яні вироби, «розписані» в мотивах трипільської культури.

В давнину, ще до прийняття християнства, писанка була оберегом для власника. Всередину керамічних писанок вкладали маленькі кульки, що при легенькому потрушуванні дещо постукували, відганяючи злих духів і нечисту силу. Відповідно до вірувань предків, сама писанка була наділена виключно доброю силою, несла в хату добробут, щастя, захищала власника від зла. Її закопували в землю для багатого щедрого врожаю. Ними обмінювалися закохані, щоб висловити свої почуття. Після приходу християнства, писанка зберегла свою символіку для української нації, але набула нових сенсів, повʼязаних із Воскресінням Ісуса Христа.

Люди вважали, що писанковий розпис — це ціле мистецтво, яке потребує особливих знань, умінь та життєвої мудрості розписати яйця так, щоб візерунок писанки виконував особливе призначення.

Історія писанкарства в Україні

Виготовлення писанок як одна з головних українських традицій наділяється сакральним значенням.

На початку XX століття писанкарство на сирих яйцях було поширене на всій території України, однак у різні періоди воно зазнало «злетів» та «заборон». Стійко активізувалося писанкарство на Західній Україні після другої половини XX століття. Яскраві, символічно розписані з гуцульськими мотивами великодні яйця ґаздині почали «писати» для своїх родин. Дівчата мали вгамувати свої думки, заспокоїтися, не нервувати та думати лише про добрі сенси буття, якими збиралися наділити кожен витвір мистецтва. Їх не писали гуртом. Карпатська жінка лишалася наодинці, промовляла особливі слова та втілювала кожен орнамент в життя з благими намірами. Одночасно масово поширилися й дерев’яні сувенірні писанки, що продавалися на ярмарках та фестивалях.

Великодні писанки візерунки наносять і зараз, й в минулому, під час Великого посту. Найбільше їх виготовляють у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Мало кому відомо, що писанки також «писали» у монастирях, де на яйцях зображали релігійні сюжети. На Великдень крашанки та писанки освячують у церквах та несуть до святкової оселі, для використання у великодніх іграх чи з магічною або ритуальною метою.

Символіка писанки

Традиційний розпис писанок напередодні Великодню — це частина обрядовості. Розписувати яйця можна з другої половини Великоднього посту. Щоб розпочати нанесення орнаментів, писанку спочатку ділять на частини. Саме з цього моменту починає «працювати» символіка писанки й всі ті глибокі сенси, які жінки намагаються вкласти в них:

розділене навпіл яйце символізує два світи;
на три частини — три небесні сфери;
чотири — як чотири сторони світу.

Далі відбувається оздоблення писанок символічними орнаментами, малюнками, знаками, а саме:

Сонце — означає світло, тепло, захист від бід та хвороб. У язичництві сонце — це знак Дажбога, а в християнстві — Бога.
Хрест — величний символ Всесвіту, нового життя та воскресіння.
Зірка — як символ вранішньої зорі, про кохання та любов.
Ялини або смереки — знак духовного росту, здоров’я та молодості.
Дерево життя — як символ Божої мудрості.
Птахи — до достатку та нового життя.
Тварини: олень — символ багатства, а кінь — витривалості.
Листя та квіткові орнаменти — для чоловіків це сила та авторитет, а для жінок — побажання відчуття радості материнства.
Сорок клинців — мотив є одним із найдавніших та символізує цикл року.
Меандри та спіралі — символ безперервності життя та циклічності природи.

На одній писанці можна розповісти цілу історію, вкласти особливе побажання, застерегти від бід, захистити від хвороб або ж просто створити неймовірної краси писанки для окраси Великоднього столу.

Колір як частина символіки

Зазвичай писанкарі використовують сім базових кольорів, проте найкращим варіантом є писанка, що розфарбована пʼятьма. Саме вона є символом родинного щастя, злагоди й добробуту. Які будуть переплітатися кольори — обирати потрібно самому, а для цього варто знати, як робити писанки і що означає кожен колір:

Червоний — колір добра, радості, любові. У християнстві це знак Воскресіння Господнього і жертовності.
Жовтий — колір багатства, яке проявляється через вдалий врожай.
Зелений — як символ надії на краще та віри в переродження. Він про молодість, весну, красу.
Чорний — колір землі, плодючості, вічності. Асоціюється з мудрістю.
Білий — символ духовності, чистоти та невинності.
Синій — символ неба, гармонії та миру.
Коричневий — означає силу волі та енергію.

На писанці візерунок може бути складним, багатошаровим, де кольори часто поєднуються, однак не заважають один одному і зберігають всі сакральні властивості.

Різновиди писанок

Історія писанкарства немає чіткої дати виникнення, хоча процес її формування як виду мистецтва перетворився на справжній історичний феномен. На цьому фоні писанкарство з часом розгалужувалося, наповнювалося, розвивалося, завдяки чому світ побачив не лише українські писанки, а й ще як мінімум пʼять різновидів писаних великодніх яєць:

Крашанки — варені яйця, що зафарбовані натуральним або штучним барвником в один колір (однотонні).
Крапанки — до них застосовується воскова техніка розпису, де віск наноситься «крапками», а потім яйце зафарбовується. Після кожного нового нанесеного шару майстри додають ще крапки, створюючи символічний орнамент.
Шкрябанки — візерунки на таких яйцях видряпуються голкою на фарбованому тлі.
Мальованки — варені яйця, що розмальовані пензлем. Орнаменти створюються за допомогою фарб.
Рідкісна, але наявна техніка «травленка», коли писанка створюється за допомогою оцту чи кислоти, які розʼїдають фарбу на певних ділянках, створюючи орнамент.

А ось для створення класичних писанок використовується воскова техніка та фарбування в кілька етапів.

Техніка писанкарства

Стародавня техніка писанкарства без допоміжних сучасних реквізитів та інструментів полягає у нанесенні розтопленим воском певного малюнка на яйце. Саме ці воскові лінії захищають орнаменти від подальшого фарбування яйця в різні кольори. Процес складається з декількох етапів:

Підготовка барвників. Раніше використовувалися натуральні фарби з трав, квітів, ягід та овочів. Зараз же перевагу надають штучним аніліновим, що не потребують особливої підготовки, їх достатньо розчинити в теплій воді та оцті за інструкцією.
Підготовка інструменту. Писачок (писарик, він же кістка) — інструмент, яким здавна пишуть писанки. Він складається з деревʼяної ручки та металевої лієчки, що затримує тепло воску.
Написання писанки воском і фарбування. У писачок необхідно покласти маленький шматочок воску та нагріти над свічкою декілька секунд. Спершу орнамент можна спробувати нанести на папір, а потім переходити до важливої місії — нанесення на яйце, яке потрібно обертати в руках. Памʼятайте, що розтоплений віск швидко холоне, тому варто одразу визначитися який саме етнічний розпис плануєте наносити, щоб розрахувати швидкість і товщину нанесення ліній. Все залежить від регіональної специфіки — буковинські та гуцульські орнаменти пишуться тонкими лініями, а наддніпрянські та поліські — широкими.
Після нанесення воскового орнаменту слідує процес фарбування, а потім знову варто забрати нанесений віск.

Безумовно, перша писанка може видатися не ідеальною, але з кожною наступною вони досягають нових вершин майстерності й перетворюються у справжні витвори мистецтва!

Відродження та збереження традицій й вплив в сьогоденні

Українські писанки своєю автентичністю, естетичністю та глибоким сенсом звертають увагу світових поціновувачів мистецьких шедеврів. Їм присвячуються виставки, фестивалі, ярмарки, окремі презентаційні простори, концерти та тематичні заходи.

Українські писанки розглядають під лупою, вивчаючи кожен міліметр орнаменту. Вони — феномен українського писанкарства, що вже близько 50 років невпинно розвивається і все ще зберігається в руках майстрів, які є носіями цього виду мистецтва. Допоки твориться жива історія писанки — вона заслуговує найвищих оцінок та почесного місця серед надбань нематеріальної культурної спадщини України. Предками є що передати від покоління, а нащадкам — є, що берегти та розвивати! Писанка — єднає родини та цілі країни, де згуртована українська діаспора. Вона несе тепло, любов та особливий сенс у кожну домівку і наділяє свято Великодня сакральним змістом!