Гуцульська трембіта — музичний інструмент

13 Грудня 2023

«Серце Карпат» — так називають трембіту народи північної та східної Європи. Багато століть тому вона стала частиною національної культури України. Трембіта — це один з найдовших музичних духових інструментів у світі. До того ж це не просто слова, цей факт зафіксований в Книзі рекордів Гіннеса. 

Трембіта використовується на весіллях, святах, обрядових заходах. Окрім того, вона часто стає в пригоді пастухам, які за допомогою інструменту попереджають про небезпеку.

Що таке трембіта?

Відповідно до музичної класифікації трембіту відносять до амбушурних духових інструментів. Зовні вона нагадує трубу, виготовлена з деревини. Інструмент видає діапазон звуків до трьох октав, а їхня висота визначається тим наскільки сильно трембітар вдуває повітря. 

Довжина трембіти становить 3 метри, але можна зустріти ще більші примірники — до 4 – 8 метрів. Грають на інструменті гуцули, видуваючи повітря через вузьку частину труби діаметром 3 см. Інша частина більш широка. 

Склад та особливості виготовлення трембіти

Залишилось дуже мало майстрів, які спеціалізуються на створенні трембіт. Технологія виготовлення музичного інструменту не змінювалася століттями. Для його створення використовують модрину чи ялинку, яку сушать і готують до обробки.

Для майстра дуже важливо створити тонку стінку при створенні внутрішнього отвору. Це впливає на красу звучання інструменту. Отже, що тонша стінка, то звук трембіти мелодійніший. Оптимальним показником товщини вважають 3 – 7 мм.

Цікаво, що для її виготовлення не використовують клей. Дві половини інструменту з’єднують за допомогою кільця з ялинових гілок, а корпус по закінченню виготовлення обклеюють корою. 

Незважаючи на те, що трембіта — духовий інструмент, вона не має клапанів чи вентилів. Вузький отвір оснащується пищиком, через який музикант видуває повітря. Пищик виготовляють з металу чи рогу. Звук кожного інструменту унікальний. На нього впливають не тільки конструктивні особливості чи довжина трембіти, а й майстерність виконавця. 

Створення музичного інструменту потребує старанності, майстерності та терпіння. Загалом процес виготовлення складається з декількох послідовних етапів:

• Підбір дерева.
• Обстругування стовбура.
• Розколювання смереки вздовж стовбура.
• Виймання серцевини.
• Встановленню мундштука, який називають пищиком.
• Обгортання конуса березовою корою.
• Вимочування готового інструменту у воді гірської річки для кращого звучання. 

Може здаватися, що зробити трембіту не дуже складно. Проте це не так, бо процес має безліч нюансів, які знають тільки майстри. Наприклад, для музичного інструменту використовують тільки громовицю. Так називають смереку, в яку влучила блискавка. Тільки сила природи може так ідеально розчахнути стовбур і лише таке дерево здатне видавати ідеальне звучання. До того ж існує повір’я, що тільки трембіти з громовиці відганяють нечисті сили. 

Другий момент, який беруть до уваги майстри — громовиця має бути старшою за 120 років. Знайти таке дерево дуже складно. Можна тижнями блукати карпатськими лісами в пошуках такої смереки, яка гідна перетворитися на трембіту з чистим звучанням і позитивною енергетикою. Весняна заготівля матеріалу — дуже важлива пора перед виготовленням інструментів. 

Ще один секрет від майстрів — лезо сокири заганяють в стовбур не глибше ніж на 15 см. Це справді ювелірна робота, бо якщо стовбур не вдається розділити на дві ідентичні половини, заготовку викидають, бо трембіта не звучатиме.

Поширення інструменту

Трембіта широко використовувалась серед народів Закарпаття, а також поляків, румунів та угорців. Окрім того, трембіту можна було зустріти на Поліссі, але її розміри були значно менші і звук тихіший. Найдовший музичний інструмент можна зустріти на Закарпатті. 

В давні часи гуцульські чабани здебільшого використовували його для сповіщення і попередження місцевих жителів. Наприклад, вони подавали звук при поверненні отар з пасовищ, допомагають орієнтуватися на місцевості людям, які заблукали, сповіщали про наближення ворога в воєнні часи. Окрім того, трембіту використовували на святах, ярмарках, а також розважали себе наспівами під час випасання худоби на високогір’ї.

Використання музичного інструменту

Сьогодні чабани зрідка використовують трембіту на пасовищах. Здебільшого її актуальність зберігається у віддалених населених пунктах Західної України. Сьогодні інструмент є частиною національної культури, використовується під час виступів народних та етнографічних колективів як акомпанемент інших музичних інструментів або самостійно. Його барвистий звук привертає увагу слухачів та створює цікаві музичні образи. Наприклад, співачка Руслана використала трембіту у своєму виступі на Eurovision Song Contest 2004, де здобула перемогу для країни. Це є найкращим підтвердженням того факту, що гуцульська трембіта органічно вписується в сучасну музику. 

Звучання трембіти

Звук трембіти виникає завдяки особливому способу виконання. Музикант кладе кінець трембіти на плече або груди, а потім для створення звуку, видихає в неї повітря з легень. Звук резонує всередині труби і виходить сильним, гучним.

Унікальність звуку трембіти полягає в тому, що він відрізняється від звучання будь-яких інших інструментів. Він має глибокий тембр з деякими нотами на високих частотах. Звук інструменту може бути як яскравим і гучним, так і тихим, загадковим, залежно від того, як музикант поводиться з інструментом. Його мелодія здатна викликати різноманітні емоції, від радості і захоплення до суму і меланхолії. Окрім того, слід зазначити, що найдовша трембіта завдяки старанням музиканта може бути чутною на десятки кілометрів навколо. 

Де можна побачити інструмент?

Він є прикрасою багатьох етнографічних музеїв і приватних колекцій. Також трембіту іноді передають у спадок. 

Якщо туристи хочуть побачити інструмент, вони можуть відвідати ярмарок на Івано-Франківщині, де продають інструменти чи ви можете хоча б спробувати зіграти на ньому. Зробити це відверто складно, бо важлива справжня майстерність. В цьому інструменті міститься вся душа Гуцульщини, яку відчуваєш, якщо чуєш, як грають справжні музиканти. 

Техніка гри на трембіті

Для гри на інструменті важливі такі фактори:

• Дихання. Для того щоб інструмент видав звук, потрібне сильне та впевнене дихання. Важливо контролювати силу та швидкість вдиху і видиху, щоб створити мелодію.
• Ротова порожнина. Як і в усіх духових інструментах, ротова порожнина грає важливу роль у формуванні звуку. Необхідно правильно розташувати губи і язик, щоб створювати різноманітні тембри.
• Атака. Це початок звуку. Щоб досягти чіткої та яскравої атаки на трембіті, потрібно сильно та різко вдихнути повітря в інструмент.
• Вібрато. Це техніка зміни висоти звуку. На інструменті можна використовувати різні техніки вібрато, наприклад, пальцеве або дихальне.
• Гами та акорди. Щоб вдало грати на трембіті, важливо опанувати різні техніки. Це допоможе розширити діапазон інструменту та створювати різноманітні мелодії.
• Експресія. Трембіта — інструмент з великою експресивністю. Музиканти повинні вміти передавати емоції через звук, використовувати динамічні та темпові зміни для створення особливої атмосфери.

Майстерність гри на трембіті вимагає часу і практики. Дотримуючись вказаних технік і постійно вдосконалюючи свої навички, трембітарі можуть створювати дивовижні мелодії та дарувати слухачам незабутні емоції.

Почути трембіту можна не тільки при виконанні народних пісень, а й сучасних композицій. Окрім «Диких Танців» Руслани, про які ми писали вище, цей духовий інструмент використовувався при запису пісень «Україна» колективу «Скрябін», Zenit гурту ONUKA тощо.