Українська вишивка: історія, символіка та особливості

22 Грудня 2022

Що перше спадає вам на думку, коли уявляєте українську культуру? Більшість читачів неодмінно згадають про борщ, традиційні національні вбрання, хати з солом’яним дахом, кобзу та… вишивку. Так, саме вишивка є важливою частиною нашої культури та традицій, й саме вишиванки (вишиті сорочки) зараз одягають, щоб відчути себе частиною великої та сильної української нації.

Проте коли саме зародилася українська народна вишивка, яку ми всі з вами бачили та знаємо? Щоб розібратися у цьому, пропонуємо ознайомитися з історією, символікою та особливостями вишивального мистецтва.

Історія української вишивки

Щоб зрозуміти, що саме означають всі ті візерунки та орнаменти, повернемося до давніх часів, а саме: I ст. до н.е., періоду, коли на землях сучасної України жили та працювали сармати, які як і скіфи та кіммерійці прикрашали своє вбрання та посуд візерунками з зображенням свастик, геометричних фігур й хвилястих орнаментів. Про це свідчать літописи Геродота, давньогрецького історика, а також розкопки археологів. Так, у Соколовій Могилі, що на території сучасної Миколаївщини, знайшли сарматську жрицю, яка була похована зі шматком тканини з шовку з вишитим золотим орнаментом. Історики вважають, що у ті часи подібні вироби виконувалися «у прикрій», коли золотою ниткою спочатку викладали сам візерунок, а потім вже пришивали орнамент до тканини.

Археологи також спромоглися віднайти й керамічні горщики та посуд, створені трипільцями, які також були прикрашені хвилястими та складними візерунками. Наступною важливою знахідкою, яка лише підтверджує здогадки науковців щодо тисячолітньої історії української вишивки, став Мартинівський скарб — скарб з більш ніж двадцяти виробів, датованих VI – VII століттями нашої ери, знайдений біля села Мартинівка Черкаської області. Під час пошуків була виявлена металева фігурка чоловіка, одягненого в сорочку з вишивкою на грудях. Пізніше подібні знахідки вдалося розшукати й на кам’яних бабах в степах.

Ще одним важливим свідченням розповсюдженості вишивки серед населення та знаті того часу став Іпатіївський літопис, де автор описав вбрання Данила Галицького у день зустрічі з королем в 1252 році, яке було обшито золотими мережками. Сучасні історики певні, що слов’яни, прямі предки українців, носили вишитий одяг навіть після X століття, а також створювали школи, де ремеслу навчали всіх охочих. До нашого часу дійшли дані, що навіть сестра Володимира Мономаха Ганна організувала заклад, де дівчат навчали вишивки срібними та золотими нитками.

Попри тісні контакти з іншими народами та державами, традиційна українська вишивка не зазнала іноземного впливу та зберегла свою автентичність й унікальність. Крім того, орнаменти вишивального мистецтва з роками стали не лише прикрасою для одягу, а й оздобленням рушників, ковдр та кухонних приладь.

Символіка української вишивки

З плином часу орнаменти української вишивки лише вдосконалювались та відточувались. Попри популярну думку, наші пращури наносили візерунки не тільки задля прикраси речей, а й для захисту, оберегу та допомоги. Знайомі нам квітки з’явилися лише у 20 столітті, тоді як в більш давні часи превалювали суворі, чіткі та прямі орнаменти, кожен з яких мав свою символіку та значення. Увесь розпис був створений так, щоб навіть найменший елемент ніс у собі сакральний сенс й мав особливе значення. Розглянемо декілька з них:

Свастика, або сварга — символ Сонця у вигляді восьмикутної зірки, символ ангела-охоронця, Коляди й зорі;
Колодязь — перехрещені подвійні лінії за діагоналлю, символізують зв’язок між світами, оскільки колодязь вважався місцем, де черпали енергію та силу предків;
Вуж — схожий на половину знака нескінченності, символ дітородної функції та здорового потомства;
Калина — головне дерево української культури, яке наші пращури пов’язували з народженням всього Всесвіту, символ крові та невмирущого роду;
Зірки — бувають різних форм, кольорів та структури, прообраз Всесвіту з його порядком та гармонією;
Птахи — розповсюдженими були зображення зозуль, солов’їв, пав, голубів та інших, кожна птаха була символом то любові, то продовження роду, то домашнього вогнища;
Берегиня — штучно створене зображення у вигляді квітки, яке символізує Мати-природу, Дерево життя та гармонію існування.

Знаки і символи в українській вишивці не закінчуються на перерахованих вище орнаментах: у вишивці зустрічались навіть людські прообрази, проте першими й найбільш канонічними все ж вважаються геометричні візерунки з поєднанням точок, ліній, зигзагів та меандр.

Кожна вишита сорочка або вбрання містило певний код української вишивки, за допомогою якого людину, що носила одяг, «кодували» на здоров’я, силу роду, допомогу предків й захист від нечисті. Усі ці сакральні коди переміщували на тканину, як правило, жінки.

Чоловіки, жінки та діти носили різні вишиванки: так, чоловіки здебільшого одягали вишиванки з геометричними орнаментами, жінки — з зображенням рослин, трав і квітів, а діти носили вишиванки з символами пташок, рослин та зірок.

Види українських вишивок: колористика та схеми вишивання

Мистецтво української вишивки полягає не лише в орнаментах та візерунках, а й в особливій кольоровій гамі та техніках, які застосовувались під час нанесення вишивки. Так, основних кольорів було всього 5, й кожен з них мав свій, окремий зміст:

Білий — культ Батька-творця, символ світла та чистоти, прообраз духовності та невинності, використовувався на сорочках, які вибілювали три роки, залишаючи на сонці для обробки землею, вогнем, водою та повітрям;
Чорний — «божественна графіка», символ створення світу та захисту від нечисті, таємних знань і сили землі;
Червоний — єднання праматері та Батька-творця, символ поєднання матерії та духу, життєдайного Сонця, радості землі та палкої любові;
Синій — символіка води та холоду;
Жовтий — відображення волі та щастя.

Усі ці п’ять кольорів були вибрані не випадково: вони відповідали числу рас на землі (європеоїдна, негроїдна, американоїдна, семітська, монголоїдна) та природним елементам (вода, космічний ефір, вогонь, повітря, земля). Щодо технічної складової ремесла, візерунки української вишивки виконувалися так:

Нитки. Найкращими були визнані вовна та шовк, які, як вірили наші пращури, акумулювали інформацію та пам’ять про людину й прибирали весь негатив. Використовувались срібні та золоті нитки. Прялась нитка в давнину вручну, а на виготовлення однієї сорочки йшло до 8 км такої пряжі.
Тканина. Превалював льон, коноплі й шовк, а з кінця 19 століття — перкаль, коленкор, батист, китайка, кумач, муслін, плис та інші машинні полотна.
Схеми вишивки української символіки. Найдавнішими та автентичними вважають методики «прокол», «шов за формою», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «єдвабний шов», «шов по мотузці», «панцерний шов». Згодом до ремесла додалися техніки стрічкової та букетної побудови. Полюбляли наші пращури й такі схеми вишивання, як «пряма гладь» та «ретязь».
Оздоблення. Першими прикрасами вишивки стали гаптування золотом та сріблом, пізніше — мережки та плетіння, а наприкінці 19 століття — бісер, стеклярус, намистини. З’явились також й гердани — нашийні прикраси з бісеру з орнаментами вишивки.

Сучасна українська вишивка

Головні символи в українській вишивці не зникли навіть у наш час. Так, у 20 – 21 столітті на зміну ручній праці прийшла техніка та машини, а нитка більше не прялась вручну. Водночас це стало поштовхом до популяризації вишитих сорочок, адже виконаний на заводі одяг став більш доступним в ціні, тоді як автентичні ручні вишиванки могли собі дозволити лише знать та багатії.

Зараз вишиванка та саме вишиті орнаменти не несуть у собі такого сакрального змісту, який придавали їм раніше наші предки, адже більшість з цих символів були язичницькими, а сучасність не розділяє цю стародавню релігію. У 21 ж столітті вишиванки стали символом патріотизму, національної ідентичності та гордості за своє походження. Ще до Помаранчевої Революції цей вид одягу сприймався спільнотою виключно як сценічний, тоді як зараз вишиванки одягають на свята та навіть міксують з повсякденним одягом. Додалась з плином часу й вишивка на таких матеріалах, як органза та євро-сітка, що зробило асортимент вишиванок ще ширшим та різноманітнішим.

Окремим пунктом варто виділити день Вишиванки в Україні, який щороку святкують у третій четвер останнього місяця весни. Свято відзначається з масовим одяганням вишиванок, ярмарками, флешмобами, танцями й концертами по всій країні. Вперше подію відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам одягнути вишиванки, а її ідею підтримали в результаті не лише одногрупники, а й інші студенти та навіть викладачі.

Зараз все більше українців починають одягати вишиванку не тільки задля збереження нашої культури, а й для прояву своєї любові до Батьківщини та внутрішнього патріотизму!

5 причин носити вишитий одяг

Прояв патріотизму

Українська культура та ідентичність пережила немало піднесень та падінь, а тому зараз так важливо не забувати про наші особливості й традиції, які простягаються на тисячі років. Одягаючи вишиванку, ви стаєте прикладом того, що свого походження не варто цуратись, та що бути українцем — це гордість, сила та честь.

Оберіг та захист

Наші предки вірили, що кожен орнамент та узор, вишитий на одязі, міг захистити свого власника від незгод та біди, а також допомогти у складні часи. Особливо значущими вважаються вироби, створені вручну тими, хто вас любить і поважає (мати, бабуся тощо).

Тренд і стиль

Завдяки нашій сучасній спільності, вишиванки стали модним трендом, які вдало поєднують з піджаками, джинсами та навіть кросівками. Звернути увагу варто на колекції від таких дизайнерів, як Дольче Габбана, Ніна Річі та Валентино, які активно додають вишиті орнаменти на свої витвори.

Зручність та комфорт

Вишиванки з давніх-давен були комфортним та просторим одягом, який не обмежує рухи. Більш того, такі сорочки виготовляються з натуральних тканин, які добре пропускають повітря.

Актуальність

Вишиванки, на відміну від джинсів, курток або іншого виду одягу не виходять з моди та не втрачають своєї актуальності з плином часу. Купуючи вишиванку, ви отримаєте одяг, який завжди прикрасить ваш образ.

Висновки

Українська вишивка бере свої коріння ще з I ст. до н.е. та вирізняється серед інших видів ремесла своєю унікальністю, автентичністю та неповторністю. З давніх-давен вишивки мали сакральний зміст, а орнаменти, що наносились, символізували захист від біди, любов, сім’ю, родючість землі та єднання з природою. Сьогодні вишиванка стала символом патріотичності та національної ідентичності, а одягають її не тільки на свята, а й в повсякденні!