Закарпатський діалект: як розмовляють гуцули

25 Листопада 2022

Закарпатський діалект: як розмовляють гуцули

Якщо ви бодай раз відпочивали у Закарпатті та мали змогу поспілкуватися з місцевими жителями, ви неодмінно помічали, що мова та говір містян суттєво відрізняються від звичної нам української мови. Кулько, но, варош, вуйко — ці та інші слова в лексиконі жителів могли викликати у вас нерозуміння того, що намагається донести співрозмовник.

Річ у тім, що споконвічно Закарпаття виділяється серед інших українських регіонів своїм діалектом, який не схожий ні на який інший говір. Закарпатський діалект нерідко ставав й причиною суперечок щодо того, а чи не мали б западенці розмовляти літературною українською мовою, проте це «мовне питання» навіть не хочеться підіймати через його безглуздість та необґрунтованість.

Щоб розвіяти міфи та смуту навколо діалекту, сьогодні ми розберемося, як утворився закарпатський говір, яким він є зараз, та в чому полягає роль западенської мови.

Закарпатська мова та її історія виникнення 

Перша писемна згадка про особливість говору місцевих жителів Карпат та гірських територій датується ще 15 століттям. Науковці водночас тримаються думки, що говірка була остаточно сформована трохи пізніше, а саме у 16 – 17 століттях.

Причиною формування особливого мовного діалекту (з грец. — говірка, говорити) є перебування території у складі кількох держав впродовж тривалого часу. Так, територія сучасного Закарпаття в минулому входила до складу Австро-Угорщини, Чехословаччини та Радянського Союзу, а наразі є частиною України. Як не крути, проте життя під різними прапорами, а отже, й під різними мовами, вплинуло на говірку западенців та привнесло безліч іншомовних слів та словосполучень в лексикон місцевих жителів.

Щоб пояснити, як це працює, згадаємо популярну помилку, яку допускають більшість українців, а саме використання виразу «Задавати питання», яке є калькою з російської мови, міцно засівшої в український говір. Насправді ж лексично правильним варіантом є вираз «Ставити запитання». Саме таким чином утворився й закарпатський діалект, який став набором кальки зі слів та виразів з російської, угорської, німецької, української, чеської та словацької мов. Найбільше у мові саме угорських запозичень, адже в складі Австро-Угорщини Закарпаття перебувало найдовше.

Як розмовляють гуцули зараз? «Кістяк» з раніше набутого діалекту залишився, проте він й нині доповнюється новими словами та виразами, запозиченими з сусідніх країн Угорщини, Румунії, Словаччини та Польщі. Межування з іншими державами та тісне спілкування з іншомовними сусідами й донині доповнює та збагачує діалект новими говірками.

Западенський говір, як ми вже могли зрозуміти, є результатом багатолітньої історії регіону та його межування й перебування під прапорами інших країн. 

Різновиди закарпатського діалекту 

Саме так, западенський говір не є однорідним, й різниться від регіону. Всього розрізняють 4 діалекти: 

• Боржавський (розповсюджений від річок Ріки до Латориці);
• Ужанський (між Латорицею та Ужем);
• Марамороський (між Рікою та Шопуркою);
• Верховинський (південно-східна частина Великоберезнянського і Воловецького районів та південно-західна частина Міжгірського району). 

Так, жителі Ужгорода навряд чи зрозуміють тих, хто проживає на Іршавщині, як й місцеві у Тячеві не зможуть вільно розмовляти з уродженцями Рахова.

Найбільша різниця помітна в селах, де мешканці живуть далеко від інших населених пунктів, тим самим привчаючись розмовляти лише чистим діалектом. Пам’ятаєте те відео з літньою жінкою, яка активно розповідає про своє життя та побут на фоні зелених гір? Так, воно і є яскравим прикладом місцевої говірки, проте це — «перший» рівень складності, де жителям України ще доволі легко зрозуміти суть розмови та розібрати майже всі слова.

Складніше вже зрозуміти, що каже вівчар Михайло про румунських собак. Тут ми можемо почути невідомі нам слова «гонно», «уся», «кошара» й інші. Ускладнює діалект й швидкий говір, а також манера ковтати деякі звуки, що навіть надає шарму та колориту закарпатській мові.

Мова чи діалект?

З давніх часів не вщухають суперечки з приводу того, а чи є закарпатська мова мовою. Частина людей нарікає говірку діалектом, а інша ж вважає її повноцінною окремою мовою. Щоб не бути голослівними, зазначимо, що в певних країнах Європи закарпатський говір офіційно визнаний мовою: наприклад, у Сербії мова має статус офіційної русинської, а у Словаччині вважається мовою національної меншини. В Україні ж русинська мова (русини — етногрупа, яка спілкується западенською мовою) визнана Законом регіональною мовою, проте водночас русини не визнані окремою офіційною етногрупою, якими й невизнані гуцули, лемки й бойки.

Якщо говорити про саме Закарпаття, то там вже намагалися випустити окремий словник русинської мови, проте безрезультатно. Спроби мешканців популяризувати та «узаконити» мову не закінчилися й на цьому, і у 2007 році 10 тисяч примірників різноманітних книг було надруковано саме закарпатською мовою. Русинська й донині є основною мовою, якою спілкуються на місцевому телебаченні, записують пісні й зачитують вірші. Прикладом такого телеканалу може слугувати «Тиса-1».

Наразі закарпатський діалект не є мовою офіційно, проте в майбутньому він, можливо, буде визнаний такою.

Сучасна западенська говірка

Впродовж п’яти століть слова Західної України в лексиконі місцевих жителів постійно змінювалися, а нові фрази та вирази додавалися й переходили до щоденного вжитку носіями мови. Деякі слова вже майже вимерли, як, наприклад слово «фарагач», або з угорської fáradtság, що означає «втома». Таку кальку можна почути наразі лише від літніх людей, а молодь вже майже не використовує такий гунгаризм.

Діалекти, залежно від регіону, все ще відрізняються один від одного. Найбільш українізованим вважається гуцульский говір, носії якого проживають у верхів’ї річки Тиса, проте й у ньому є безліч румунізмів від іноземних сусідів.

Філолог та мовознавець Петро Мідянка, лауреат премії Шевченка, котрий працює в Тисалівській школі вже понад 40 років, склав фразу, яка містить запозичення та кальки майже з усіх мов, які вплинули на формування западенського діалекту. Звучить фраза так:

Я фурт собі роблю фрігу із свіжої бринзи, стоплю солонину на великому шерпеньові, попригу туди не даю, ота їда за фірталь готова й пожиточна.

Бринза тут — це відомий овечий сир, а сама назва його походить з румунської мови. Фурт у фразі означає завжди, що з чеської мови, фірталь перекладається як чверть з німецької, шерпеньов означає тарілка з угорської, а фріга — то розплавлена бринза румунською.

Наразі, як свідчить Петро, діалект є олітературненим, а від класичного колоритного говору майже нічого не залишилось. На його думку, найбільших змін мова зазнала за часів Радянського Союзу, коли западенські слова були максимально зросійщені та видозмінені.

Поточна ситуація також є неприйнятною для діалекту, як стверджує Павло Чучка, місцевий мовознавець. Науковець вважає, що сучасні політичні кола намагаються продовжити зросійщення мови, додаючи та штучно підсаджуючи російськомовні слова, з яких потім, наприклад, утворюється калька «пожалуйста» та «конєчна». Натомість, як вважає Павло, діалект потрібно всебічно досліджувати та зберігати, адже він є частиною місцевого колориту та історії, які так ваблять туристів з усього світу.

Якщо ви плануєте їхати до Закарпаття, вам знадобиться вивчити хоча б кілька слів з діалекту, аби розуміти місцевих та мати змогу поставити їм запитання. Приклад таких слів:

• Вариш (або ВарОш) — місто;
• Коцур (або Мацур) — кіт;
• Кулько — скільки;
• Газда — господар;
• Нич — нічого;
• Никати — дивитися;
• Годинка — годинник;
• Пак — потім;
• Файно — гарно, добре;
• Айно, но — так;
• Адде там — отам;
• Вадь — або;
• Палинка — фруктова горілка або самогонка.

Назви місцевих страв в Закарпатті також дивують: тут можна зустріти бограч, або м’ясний суп з паприкою та овочами, банош, або кукурудзяну кашу на вершках зі шкварками, бринзою або грибами, а також лечо, або рагу з перцю, цибулі та томатів з додаванням яєць, сметани й м’яса.

Навчити українця або іноземця мови важко, адже спершу потрібно обрати діалект, і лише потім почати його вивчення. Складність полягає й у відсутності книжок чи посібників закарпатського діалекту, а також в постійній зміні мови внаслідок додавання нових слів. Щоб почати балакати западенською як соловей, доведеться переїхати до обраного раніше регіону й постійно спілкуватися з місцевими жителями. Для разової подорожі достатньо ж вивчити лише кілька популярних слів.

Роль діалекту

Проте чи є сенс в існуванні закарпатської мови? Філологи й науковці нашої країни доводять, що сенс в цьому таки є. Мовознавці, такі як Петро Мідянка та Павло Чучка, певні, що роль діалекту для України полягає у таких речах:

Збагачення української мови. Так, з часів Радянського Союзу наша літературна мова була зросійщена, і якщо в книжках знайти чисту мову ще досить легко, то поговорити з жителями країни на справжній українській без кальки та запозичень вже майже неможливо. Западенський же говір, який по милозвучності та фонетиці не поступається українській мові, дає змогу популяризувати солов’їну та збагатити її новими словами й фразами, витискаючи російську кальку.

Популяризація туризму. Не секрет, що Карпати та регіон Закарпаття є одними з найбільш туристичних місць нашої країни. Важливо й те, що за місцевим колоритом до регіону прибувають іноземці, які в захваті слухають місцевих жителів та їхню розмову. Важливість туризму для країни цілком зрозуміла: це збагачує державний бюджет, дає розвиток бізнесу та підприємництва, стає поштовхом для створення нових робочих місць тощо. Без закарпатського діалекту й, власне, без стилю життя місцевих жителів туризм в регіоні міг би зазнати серйозних проблем.

Вивчення інших мов місцевими жителями. Закарпатцям, котрі розмовляють на діалекті, набагато легше вивчити румунську, угорську та словацьку мови, адже безліч слів з іншомовної лексики вже є в їхній говірці.

Щоб не дати закарпатському діалекту зникнути з лиця землі й популяризувати мову, були створені музичні гурти, такі яки Rock-H, Vandor, Чаламада, Марина і Компанія, Триставісім, Hudaki Village Band та інші. Виконавці створюють пісні лише на діалекті, й саме вони вже двічі виступали на найбільших фестивалях Європи. Популярною стала й пісня «Бітанґа» від Аліни Паш, яка навіть виступала у Давосі з концертом.

Висновки

Сьогодні ми дізналися, що таке западенська мова, як вона утворилася, з чого складається та яка її роль для нашої держави. Дані показали, що закарпатський діалект є важливою частиною культури та побуту жителів Закарпаття, а його роль для України куди більша, ніж ми могли гадати. Плекаймо й оберігаймо нашу мову та звичаї, недопустимо зросійщення і зникнення такого колоритного та яскравого діалекту!