stara pravda logo horis 1

Півлюкс “Печера” (Історія)

2200

грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Первісна доба - найдовший період історії України. Давню історію людства прийнято поділяти на віки відповідно до матеріалу, з якого виготовлялось більшість знарядь: кам’яний вік, міднокам’яний вік (енеоліт), бронзовий вік, залізний вік.

Найбільш тривалим був кам’яний вік, тому вчені поділяють його на окремі періоди, для кожного з яких характерні серйозні зміни в способі життя давніх людей: палеоліт, мезоліт, неоліт.
В палеоліті (приблизно 1 млн. - близько 10 тис. рокiв до н.е) відбувались значні зміни клімату. Змінювалась також фізична будова давніх людей. Головними змінами були - збільшення об’єму мозку та удосконалення його будови; розвиток кисті руки, яка ставала більш пристосованою для трудової діяльності; розвиток прямоходіння.
Такі удосконалення фізичного типу людини взаємопов’язані з новими здобутками в техніці виготовлення знарядь, в розвитку суспільного устрою та духовної культури. Щоб врахувати ці зміни вчені поділяють палеоліт на три періоди: ранній, середній, пізній.
Первісні люди з’явились на території України у період раннього палеоліту близько 1 млн. років тому. Про фізичну будову людей цього періоду ми знаємо небагато, оскільки кісткових решток не збереглося. Про появу людей на території України в цей час відомо лише завдяки виявленим знаряддям праці. В Європі тоді проживали архантропи. Вони вміли виготовляти примітивні знаряддя праці з каменю, дерева, кісток. Знаряддя праці були найпростіші: дерев’яні киї, загострені палиці, грубі ручні рубила з каменю. Найдавніші люди протягом десятків тисяч років займалися збиральництвом та мисливством, а згодом і рибальством. Архантропи постійно пересувались у пошуках їжі, тому не будували постійних жител, а робили тимчасові стоянки в печерах, або в інших природних укриттях.
Стоянки людей раннього палеоліту виявлені недалеко від с. Королеве у Закарпатській області, у районі м. Амвросіївна у Донбасі, на Житомирщині. Археологічні знахідки свідчать про початок заселення людиною території України з Закарпаття, адже саме на стоянці Королеве знайдено найдавніші кам’яні вироби.
В період середнього палеоліту (приблизно 150 - 40/35 тис. років тому) територію України заселяли палеоантропи (інша назва - неандертальці). Вони зовні нагадували сучасних людей, але відрізнялись від нас деякими пропорціями тіла, i, що найголовніше, - більш примітивною будовою мозку.
У період середнього палеоліту вдосконалюються знаряддя праці: кремiнні вістря на списи, ножі, шкребла. Первісні люди починають будувати житла. Вони споруджувалися з велетенських кісток, черепів i бивнів мамонтів, дерева, а зверху накривалися шкірами тварин. В гірській місцевості в якості жител використовували печери.

Найважливішим досягненням неандертальців, як доводять деякі вчені, було опанування вогню. Його добували висіканням іскри з кременю або тертям сухих паличок. Навчившись розводити багаття, люди захищали себе від холоду i хижих звірів.

У найдавніших людей зароджується мова, з’являється рахунок. У цей час людина, очевидно, виготовляє перший одяг зi шкіри, свідченням цього є знахідки кістяних голок.

В Україні знаходиться близько 200 пам’яток середнього палеоліту. Найвiдомiшу стоянку цього періоду виявлено поблизу с. Молодове. Тут знайдені рештки наземних жител неандертальців, побудовані з кісток та бивнів мамонта.

В період пізнього палеоліту (приблизно 40/35 - 10 тис. років тому) з’явились люди сучасного фізичного типу - неоантропи або кроманьйонці. Пiзнiй палеолiт це перiод останнього зледенiння. Значна територiя сучасної України була зайнята тундрою i сухими холодними степами. Основою господарства в цей перiод було колективне загiнне полювання на великих тварин: мамонтiв, шерстистих носорогiв, бiзонiв, диких коней. Колективне полювання вимагало злагоджених дій багатьох мисливцiв. Таким чином воно стимулювало появу стійких та згуртованих колективів родових громад.

Знаряддя працi стали набагато складнішими: з’являються шкребла i скобелi для обробки шкiри, рiзцi для розкроювання шкiри та обробки кiсток i дерева, свердла, вiстря для зброї, шила, досконаліші голки з кісток. Люди жили за рахунок полювання i збиральництва. Основною їжею було м’ясо впольованих тварин. Тому чисельність людей залежала від кількості мисливських тварин, якi могли знайти корм на певній території. Середній вік людини тривав 25 рокiв. Учені підрахували, що населення України у той час становило до 20 тис. осіб.

З появою людини сучасного фізичного типу набули поширення i розвитку первiснi релiгiйнi вiрування i мистецтво. На заходi Європи був поширений печерний живопис; в схiднiй частинi, в тому числі на українських землях кістяна скульптура

Стоянки пізнього палеоліту вiдомi практично на всiй території України: Мiзинська (на Деснi), Рилiвська, Межирiч та iн.

Для мезолiту (приблизно 10 - 8 тис. р. до н.е.) характернi кардинальнi змiни клiмату. Вiдбулось глобальне потеплiння, розтанув льодовик, зникли мамонти та шерстистi носороги. Новi умови полювання стимулювали поширення луку i стрiл, якими можна було вражати невеликих та швидких тварин.

Для потреб полювання була одомашнена перша тварина - собака. Потеплiння сприяло розвитку рибальства, з’явились човни i рибальськi сiтi.

Найвiдомiшi стоянки мезолiту - Журавська стоянка (Чернiгiвщина), Фатьма-Коба i Мурзак Коба в Криму.

В перiод неолiту (VII-IV тис. до н.е.) вiдбулись кардинальнi змiни в господарськiй дiяльностi людини, якi отримали у вчених назву «неолiтична революцiя». Неолiтична революцiя передбачала перехiд вiд привласнюючого господарства (мисливство, збиральництво, рибальство) до вiдтворюючого (землеробство, скотарство). В цей перiод почали вирощувати пшеницю, ячмiнь, просо, жито, овес. Скотарство виникло з мисливства. Першими свiйськими тваринами стали свиня i бик, пiзнiше вiвця, коза, кiнь. В перiод неолiту продовжувалось вдосконалення кам’яних знарядь працi з’явилась технiка свердлiння, шлiфування та розпилювання каменю. Поширились новi iнструменти кам’яні сокири, ножi, тесла. Іншим проявом неолiтичної революцiї була поява гончарства.

Наступнi змiни в господарському життi були пов’язані з виникненням металургiї. З появою металевих знарядь i зброї закiнчився найдавнiший перiод iсторiї України кам’яний вiк.

Інформація для гостей

Зручності

  • Двоспальне ліжко
  • Стіл
  • Телевізор Philips LED 32 Smart
  • Wi-Fi інтернет
  • Сейф
  • Балкон
  • Санвузол (душова кабіна, умивальник, туалет, 4 рушники та засоби особистої гігієни)
  • Фен
  • Шафа для одягу
  • 2 крісла
  • Питна вода
  • Вид з вікна
  • Електронні замки

Також перегляньте

Інші номери

Номер Напівлюкс УПА на двох гостей

Півлюкс “УПА” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Півлюкс Трипілля корпус Історія

Півлюкс “Трипілля” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Скіфія - Двокімнатний номер люкс

Двокімнатний люкс “Скіфія” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

2 спальні

40 м²

Ренесанс - Номер люкс з каміном

Люкс “Ренесанс” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

1 спальня

45 м²

Номер Стандарт Молодіжний на 2-х гостей

Стандарт “Молодіжний” (Історія)

1600 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

16 м²

Номер Напівлюкс Кріпацтво в корпусі Історія

Півлюкс “Кріпацтво” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Дворівневий люкс Козацтво

Дворівневий люкс “Козацтво” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

2 спальні

52 м²

Дворівневий номер люкс Княжий

Дворівневий люкс “Княжий” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

2 спальні

52 м²

Полулюкс Классика - номер на 2-х гостей в классическом стиле

Півлюкс “Класика” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Дизайнерський номер Київська русь в готелі Стара Правда

Півлюкс “Київська Русь” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²