stara pravda logo horis 1
Дворівневий номер люкс Княжий
Дворівневий номер люкс Княжий в корпусі Історія
Дворівневий номер люкс Княжий на 4-х гостей
Номер люкс Княжий на 4-х гостей
Номер люкс Княжий в корпусі Історія
Дворівневий номер люкс Княжий
Номер люкс Княжий

Дворівневий люкс “Княжий” (Історія)

3100

грн\ніч

4 гостей

2 спальні

52 м²

Найвища влада в Київський Русі та Галицько-Волинськiй державі належала князю. Князi походили з середовища військової еліти. Спочатку це були воєначальники східнослов’янських племен, які поступово зосередили в своїх руках багатства, великі земельні угіддя i владу.

Кожне східнослов’янське плем’я мало власного князя i власну династію. В кінці ІХ - першій половині ХІ ст. київські князі Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий підкорили усі східнослов’янські племена. Володимир усунув від влади місцеві династії i поділив Київську Русь на удільні князівства. Внаслідок цієї реформи всiєю державою правив великий київський князь, а в регiонах - удільні князi, часто сини чи брати великого князя. Пiсля смертi Ярослава Мудрого у 1054 р. почався розпад Київської Русi. Удiли почали переходити у вотчину (спадкову власнiсть) удiльних князiв. Удiльнi князiвства стали проводити самостiйну полiтику.

Князь був верховним воєначальником i суддею. При князях дiяв дорадчий орган -боярська рада до якої входили найбiльш впливовi представники землевласникiв (бояр) та вищого духовенства
Послаблення влади великого князя, мiжусобнi вiйни князiв сприяли вiдродженню давнього демократичного органу влади - народного вiча. Вiче збиралось ситуативно, для вирiшення найважливiших справ. В його роботi могли брати участь кожен особисто вiльний дорослий чоловiк. В деяких випадках вiче призначало нового князя .

Феодальна роздробленiсть та князiвськi мiжусобицi послаблювали удiльнi князiвства, робила їх вразливими перед зовнішньою агресією. В кiнцi ХІІ ст. на захiдноукраїнських землях почався процес політичної консолідації.

В 1199 р. волинському князю Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати пiд своєю владою Галицьке i Волинське князiвства. Роман стикнувся зi значними труднощами. Йому довелося боротися з опозицiєю галицьких бояр. В боротьбi з боярами Роман вдавався до жорстких заходiв, вiн намагався знайти пiдтримку серед городян.

Перемоги над половцями i литовськими племенами піднесли авторитет князя серед населення інших українських земель. Роман зміг встановити політичний контроль над Київським князiвством.
У 1205 р. Роман Мстиславович загинув на території Польщі під час одного з військових походiв. Пiсля його смерті галицькі бояри вигнали з Галича вдову Романа з його малолiтнiми синами Данилом i Васильком.

Справу об’єднання українських земель продовжив Данило Романович (Данило Галицький). Спочатку вiн утвердився на Волинi. У 1238 р. пiсля багатолiтньої боротьби йому вдалося остаточно об’єднати Галицьке i Волинське князiвства.
Тодi ж, у 1238 роцi князь Данило розгромив нiмецьких рицарiв-хрестоносцiв, якi захопили мiсто Дорогочин.

В наступному роцi Данило здобув Київ та доручив управління містом тисяцькому Дмитровi. Процес об’єднання українських земель був перерваний монгольською навалою.

В середині ХІІІ ст. відбулась одна з найтрагiчнiших подiй вiтчизняної iсторiї - монгольське нашестя. Перша битва з монголам вiдбулася у Приазов’ї (нинішня Донецька область) на р.Калцi 31 травня 1223 р. У 1239 р. почалося вторгнення на українські землі величезних монгольських сил на чолі з ханом Батиєм. Монголи зруйнували Переяслав i Чернiгiв. Восени 1240 р. війська Батия почали штурмувати Київ. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було зруйновано i пограбовано.

Пiсля зруйнування Києва монголи пройшли землями Галицько-Волинської держави. Були зруйновані Галич та Володимир. В 1242 р. пiсля походу в Центральну Європу монгольськi вiйська повернулись в пониззя Волги. Тут утворилась нова держава - Золота Орда. Пiсля монгольської навали Київське, Чернiгiвське та Переяславське князiвства були зруйнованi. Збереглася тiльки Галицько-Волинська держава, але вона було ослаблена. Данило Галицький розпочав енергiйну дiяльнiсть щодо захисту своїх кордонів. В 1245 р. в битвi пiд Ярославом Данило розбив угорсько-польськi вiйська. Як наслiдок, на довгий час припинилась агресiя з боку Угорського королiвства.
Галицько-Волинська держава не була готова до збройної боротьби з Золотою Ордою. Щоб уберегти свої землi вiд нових нападiв змушений був поїхати на переговори до хана Батия в його столицю м.Сарай. Батий прийняв князя Данила з почестями. Та за це князь повинен був заплатити визнанням залежності вiд орди.

Повернувшись з Золотої Орди Данило розпочав дипломатичну діяльність, спрямовану на створення антиординського союзу європейських держав за посередництвом Папи Римського.
У 1253 роцi вiн отримав вiд Папи iнокентiя IV королiвську корону. Коронацiя вiдбулась в Дорогичинi на Пiдляшшi. З того часу всi захiднi хронiсти почали титулувати Данила королем, а Галицько-Волинську державуи - Руським королiвством. Але Папа не надав Даниловi реальної допомоги в боротьбi проти орди, тому взаємини мiж Данилом Галицьким i Римом не переросли у стiйкий союз. У внутрiшнiй полiтицi Данило прагнув забезпечити собi пiдтримку селян та мiщан. Вiн дбав про розвиток зовнiшньої i внутрiшньої торгiвлi. З цiєю метою князь запрошував ремiсникiв та купцiв iз Нiмеччини, Польщi.

Одним з головних напрямкiв Данила Галицького було заснування нових мiст, таких як Львiв, Холм та iн. В Холм Данило перенiс свою столицю. Заснування мiст сприяло розвитку ремесла i торгiвлi, посилювало обороноздатнiсть держави. Збiльшувалась кiлькiсть городян, якi були соцiальною опорою князя в боротьбi з боярами.

Пiсля смертi Данила Романовича галицькi та волинськi землi залишались однiєю державою. Князь Лев (1264-1301 рр.) значно розширив батькiвськi володiння. Вiн приєднав до своїх земель Люблiнську землю в Польщi i повернув частину Закарпаття з м. Мукачеве.
У 1272 роцi вiн перенiс столицю Галицько-Волинської держави до Львова, Лев пiдтримував жвавi дипломатичнi вiдносини з Чехiєю, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом.

Юрiй I Львович (1301-1308) як i його дiд Данило, прийняв королiвський титул, iменуючи себе королем Русi (тобто Галицької землi) i князем Володимирiї (Волинi). Юрiй перенiс свою столицю зi Львова до Володимира-Волинського. Одним iз головних здобуткiв Юрiя I було утворення в 1303 роцi окремої Галицької церковної митрополiї.

Пiсля смертi Юрiя I Галицько-Волинська держава перейшла до його синiв Андрiя Юрiєвича i Лева II Юрiєвича. Вони правили спільно в 1308-1323 ;рр. Останнiм галицько-волинським князем був у 1323-1340 рр. син мазовецького князя Тройдена i Марiї, сестри Юрiйовичiв, Юрiй ІІ Болеслав. Вiн прийняв православну вiру. У внутрiшнiй полiтицi сприяв розвитку мiст. Зберiгся його привiлей про надання нiмецького права мiсту Сянок. Спираючись на мiщанство, у тому числi й iноземцiв, Юрiй ІІ прагнув обмежити владу боярської верхiвки. Цi заходи князя викликали незадоволення його полiтикою серед мiсцевого боярства, i у квiтнi 1340 р. Юрiя ІІ Тройденовича було отруєно у Володимирi-Волинському.

Пiсля цього Галицько-Волинська держава була подiлена мiж Польщею та Литвою. Велике князiвство Литовське, до складу якого у XIV ст. увiйшло бiльшiсть українських земель, деякий час копiювало полiтичний устрiй Київської Русi. Але з часом удiльнi князiвства були лiквiдованi, верховну владу зосередив в своїх руках великий князь, iншi князi перейшли в розряд великих землевласникiв.

Інформація для гостей

Зручності

  • 2 двоспальних ліжка
  • Стіл
  • Телевізор Philips LED 32 Smart
  • Wi-Fi інтернет
  • Сейф
  • Балкон
  • 2 тумбочки
  • Санвузол (душова кабіна, умивальник, туалет, 8 рушників та засоби особистої гігієни)
  • Фен
  • Шафа для одягу
  • 2 крісла
  • Питна вода
  • Електричний чайник
  • Холодильник
  • Вид з вікна
  • Електронні замки

Також перегляньте

Інші номери

Номер Напівлюкс УПА на двох гостей

Півлюкс “УПА” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Півлюкс Трипілля корпус Історія

Півлюкс “Трипілля” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Скіфія - Двокімнатний номер люкс

Двокімнатний люкс “Скіфія” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

2 спальні

40 м²

Ренесанс - Номер люкс з каміном

Люкс “Ренесанс” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

1 спальня

45 м²

Півлюкс Печера у Поляниці

Півлюкс “Печера” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Номер Стандарт Молодіжний на 2-х гостей

Стандарт “Молодіжний” (Історія)

1600 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

16 м²

Номер Напівлюкс Кріпацтво в корпусі Історія

Півлюкс “Кріпацтво” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Дворівневий люкс Козацтво

Дворівневий люкс “Козацтво” (Історія)

3100 грн\ніч

4 гостей

2 спальні

52 м²

Полулюкс Классика - номер на 2-х гостей в классическом стиле

Півлюкс “Класика” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²

Дизайнерський номер Київська русь в готелі Стара Правда

Півлюкс “Київська Русь” (Історія)

2200 грн\ніч

2 гостей

1 спальня

18 м²